Авторські навчальні технології

Розвиток логіко-математичної компетентності дошкільників

Автор-розробник — Валентина Володимирівна Позднякова, викладач вищої категорії зі званням «методист», Відмінник освіти України. 28 років працювала на посаді викладача предметів психолого-педагогічних дисциплін Лисичанського педагогічного коледжу, а взагалі у ланках дошкільної освіти – 40 років, про що говорить у власних поетичних строчках:

Я отдала работе 40 лет,

Работе непростой, но интересной,

Что в детских душах оставляет след

делает профессию полезной.

Авторська технологія представлена
4 практичними посібниками для вихователів кожної вікової групи ДНЗ та студентів спеціальності «Дошкільна освіта» -
«Первые шаги по стране Математики» (молодша група, Лисичанськ, 2002),
«Путешествие по стране Математики» (середня група, Лисичанськ, 2003),
«Розвиток логіко-математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку»(Лисичанськ, 2010),
«Логико-математическое развитие детей» (подготовительная группа, Лисичанск, 1995).
Для педагогів дітей старшого дошкільного віку підготовлені посібники: «Діагностика логіко-математичної грамотності дошкільників» та «Ситуативне моделювання як технологія навчання лічби  дітей старшого дошкільного віку».  В 2011 р., у видавництві «Основа» (м. Харків) вийшов авторський посібник «Розвиток логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку», як комплексне  об’єднання  трьох  вищеназваних посібників в один, що забезпечило практичну допомогу вихователям молодшої-старшої групи ДНЗ.

Концепція технології

Концептуальний аспект створення технології співзвучний з ключовими положеннями Базового компоненту дошкільної освіти, а саме:

• Пропонується технологія, яка здатна забезпечити активність особистості дитини у пізнанні математики через образні форми засвоєння елементарних математичних понять, інтеграцію математики з різними видами діяльності та способами навчання, які притаманні дошкільному періоду життя.
• Гра була, є і повинна залишатися ведучою діяльністю дитини-дошкільника, і неприпустимо приділяти їй мінімум часу, що нерідко спостерігається в практиці роботи ДНЗ. Базовий компонент дошкільної освіти пропонує поєднати такі види діяльності, як «спілкування-гра-навчання», на чому й базується авторська технологія.
• Для стабілізації психічного стану дошкільників, організації диференційованого навчання пропонується інша тактика спілкування вихователя з дітьми – перехід від авторитарного керівництва до управління розвитком кожної дитини (співпраця й співтворчість).

      Авторська технологія, представлена   як  модель  діяльності  педагога  щодо процесу навчання дітей різного віку основним поняттям математики,   має логічний компонент майже на будь-якому етапі пізнавально-ігрового комплексу. В.В.Поздняковою розроблена процесуально-описова частина методичної системи (алгоритм дій вихователя певної вікової групи при  навчанні дітей, сукупність мети, змісту, прийомів, засобів для досягнення результатів навчання за варіативною структурою побудови освітнього процесу, за демократичною моделлю спілкування).

Інновації авторської технології
В чому відмінність авторської альтернативної технології математичної освіти від традиційної роботи з формування елементарних математичних уявлень в ДНЗ? Інновації простежуються не лише у назві технології, у структурі побудови та змісті математичної освіти, методиці управління процесом навчання, а головне, в меті технології, яка пропонує розвиток пізнавальних, математичних та інтелектуальних здібностей дитини-дошкільника.
Формою організації навчання дошкільників стають ігрові комплекси (для дітей 4-5 року життя),  пізнавально-ігрові комплекси (для дітей 6-7 року життя). Вони проводяться з підгрупою дітей (10-12 чоловік) від 15 до 25 хвилин 1 раз на тиждень. З другою підгрупою дошкільників працює спеціаліст (інструктор з фізичної культури, керівник образотворчої діяльності, музичний керівник) або діти грають під контролем помічника вихователя. Можна організувати роботу і з «малою групою» ( 4-6 дітей), проводити парне взаємне навчання, індивідуалізувати освітній процес. Це дозволить вихователю краще бачити кожну дитину, особливості її розвитку, його індивідуальний розумовий потенціал.
Структура ігрових (пізнавально-ігрових) комплексів представлена іграми для розвитку пізнавальних процесів. Замість традиційних вступної та заключної частин плануються вправи та ігри для розвитку уяви, уваги, пам'яті, мовлення, мислення. Ознайомлення з новим математичним поняттям взагалі побудовано на навчальних іграх А.А.Столяра та традиційній методиці розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників. Більшість ігрових комплексів мають постійну структуру:  4-5 логічно пов’язаних ігор. Іншу структуру мають(пізнавально-ігрові) комплекси, які розроблені за сюжетом казок,  подорожей, у вигляді конкурсів.
Зміст комплексів уявляє собою інтеграцію математичних ігор та елементів психогімнастики, вправ для розвитку пізнавальної сфери та музично-ритмічних пауз, конструювання, схематичне малювання та моделювання проблемних і життєвих ситуацій. Чергування різних за видом та складністю завдань, казкові сюжети, хвилини активного відпочинку активізують інтерес дітей до пізнання математики.
Враховуючи наочно-дійовий (образний) характер мислення дошкільників,  в ігрові (пізнавально-ігрові) комплекси введені всі види наочності: натуральна, зображувальна та, вперше у такій системі, графічна наочність (карти-графи, блоки-схеми, таблиці, плани, моделі як замісники реальних предметів та понять). У старшому дошкільному віці графічна (умовно-символічна) наочність, за думкою психолога Л.А. Венгера, повинна зайняти центральне місце. Автор вважає доцільним використовувати таку наочність з молодшої групи. Різноманітність дидактичного та графічного матеріалу, його варіативність необхідна для стимуляції пізнавальної активності дітей. У додатках представлено деякі зразки графічної наочності.
Рухова активність дитини забезпечується   організацією відпочинку у вигляді музично-ритмічних пауз. Під запис ритмічної або класичної мелодії діти виконують елементи аеробіки, акробатики, танцювальні рухи. У швидкому темпі можливо виконання серії загальнорозвиваючих вправ.
Психогімнастика вводиться з метою забезпечення психічного здоров’я дітей, профілактики емоційної сфери, зняття психологічної напруги. Її рекомендується проводити у таких варіантах як психомоторна розминка, психопрофілактичні вправи  і психокорекційні завдання. Шляхом спеціальних етюдів та ігор у дітей тренується пам'ять,  спостережливість, витримка, увага. Завдання є своєрідним тренінгом для розвитку пізнавальних  процесів.
Для розвитку інтересу до пізнання рекомендується створення розвиваючого середовища для самостійних, цікавих та корисних для дітей занять. Це можуть бути центри інтелектуальної або пізнавальної діяльності у доступному місці в будь-який час.
Автором розроблено діагностичні завдання,  скомпоновані у дві серії  (по 6-7 завдань) для кожної вікової групи. Основою діагностичних завдань є ігри та вправи з досвіду роботи науковців О. Проскури, Л.Венгера, К.Щербакової, А.Столяра, авторські розробки. Вони допоможуть вихователям ретельно й глибоко обстежити рівень засвоєння дітьми математичних уявлень, але й розвиток процесів пам'яті, мислення, уяви, уваги, мовлення; визначити певний рівень розвитку дитини шляхом конкретної методики, авторської шкали оцінювання. Показники обстеження доводяться до відома батьків.
Аспекти результативності керівництва  логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку за авторською технологією:

• перехід від авторитарно-дисциплінарної до особистісно-зорієнтованої моделі навчання допоможе педагогу ДНЗ забезпечити розумовий розвиток кожної дитини, здійснити диференційований підхід до її логіко-математичного розвитку;
• інша структура  і зміст математичних занять сприятимуть більш високому рівню розвитку загальних здібностей дітей, розвитку стійкого інтересу до пізнання математики як навчальної дисципліни, розвитку пояснювальної мови та логічних структур;
•  зміна стилю спілкування дорослого і дітей поліпшує міжособистісні відносини, культуру спілкування і співпраці дошкільнят  та вихователя;
• індивідуалізація програми навчання сприяє випередженню дітьми показників програми навчання певної групи;
• оволодіння вихователями варіативною методикою навчання дітей на основі засвоєння алгоритму проведення пізнавально-ігрових комплексів має прикладний характер у просвітницькій роботі з батьками;
• опанування педагогом ДНЗ методики діагностики логіко-математичного розвитку дітей надає можливість розробки індивідуалізованої програми  для  дітей різного рівня загального і спеціального розвитку.