Технологія «Вчиться фантазувати» (Н.Єгорова)

Чим краще розвинуті органи сприйняття, тим краще дитина отримує інформацію про навколишнє середовище, про конкретні об’єкти, про все те, що збагачує її особистий досвід. Ось чому головне завдання даної програми – розвиток сприйняття органів чуття.

Дуже важливо сформувати у дітей уявлення про власні сенсорні можливості і про те, як здійснюється сенсорна орієнтація з використанням різноманітних аналізаторів. Саме тому в даній програмі використовуються вправи, спрямовані на формування уявлення про органи чуття, їх функціональне призначення і вміння свідомо користуватися ними, орієнтуючись в навколишньому світі. У більшості дітей в необхідній мірі розвинуті візуальні, слухові та дотикові здібності. Але майже завжди залишається деякий процент дітей, у яких виникають труднощі у навчанні через те, що головним способом сприйняття для них є лише один із каналів. На початку навчання такі діти працюють достатньо функціонально, хоча докладають для цього значних зусиль. Будь-яка інформація, з якою вони мають справу, повинна попередньо перекодуватися в провідну для них модальність пам'яті та розуміння. Коли інформація співпадає з їх провідною модальністю, вони чудово її запам’ятовують. А коли вихователь переходить з провідної для них модальності до іншої, дитина змушена переносити інформацію до своєї модальності. Подібна операція потребує тимчасового відключення від зовнішньої реальності (дитина в цю мить не чує вихователя). Як наслідок, у такої дитини з’являються проміжки в знаннях.

Саме тому так важливо навчати дитину-дошкільника багатосенсорності. Вміння користуватися усіма каналами сприйняття і навчання стратегії мислення є тим фундаментом, на якому в майбутньому буде базуватися будь-яке навчання. Від цього вміння залежить також можливість подолання важких ситуацій. Програмою передбачені творчі домашні завдання, розраховані на спільну діяльність дітей і батьків (дитина розповідає – батьки записують). Це чудово впливає на відносини у сім’ї.

Завдання розподілені на групи (пори року): зима, весна, літо, осінь. Кожна група завдань складається з таких:

1. Гра з використанням предметних карток.
2. Самостійне придумування та обговорення казки.
3. Розповідь-фантазія на вільну тему.
4. Психогімнастика.
5. Малюнок-ілюстрація до казки чи оповідання.
6. Відгадування загадок придуманих дітьми.
7. Домашнє завдання – розповіді батькам самостійно придуманої історії від імені казкового персонажа. Завдання батькам – записати розповідь у зошит.

Підсумковим домашнім завданням є розповідь батькам про відповідну пору року і малювання її портрету.

Наприклад: «Осінь».

1. Гра з використанням предметних карток. Тема: «Осінні кольори»
2. Казка про дубове листя.
3. Розповідь про себе від імені квітки.
4. Психогімнастика.
5. Малюнок-ілюстрація до казки про дубове листя.
6. Відгадування загадок придуманих дітьми.
7. Домашнє завдання: показати свої малюнки батькам, розповісти їм придуману казку и попросити записати її в зошит.

Підсумкове домашнє завдання –  розповісти  батькам про осінь  (ознаки осені; які птахи відлітають на зиму до вирію; які рослини можна побачити тільки восени; осінні овочі та фрукти тощо) і намалювати  портрет осені.