Лисичанського педагогічного коледжу
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Розвиток творчих здібностей в образотворчій діяльності (Л.Шульга)

Автор-розробник — Людмила Миколаївна Шульга, вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 242 м. Запоріжжя Л.  Вона є автором альтернативної програми «Розвиток творчих здібностей старших дошкільників на заняттях з малювання», що. зацікавила багатьох вихователів ДНЗ. Аналіз програми свідчить про те, що питання ознайомлення дітей з візуальним мистецтвом інтегровані з різними розділами програми.

Л.М.Шульга має багато  публікацій матеріалів з власного досвіду, є  автором навчальних видань для розвитку творчого потенціалу дітей 3-6 років

Суть

Основна ідея — «малювання — діяль­ність, що сприяє появі й розвитку почуттів». Вона полягає в тому, що діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання.

Головне завдання організації зображу­вальної діяльності — виховання естетичних почуттів, допоміжне — навчання технічним прийомам. Що більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, то повнішими будуть уявлення і глибшим — пізнання.

Щоб краще зрозуміти своїх нових друзів, пише Л.Шульга, проводимо заняття-зустрічі, у процесі яких у дитини формується особливе поетичне став­лення до приладдя художника, яким вона буде користуватися. Їх мета — організувати заці­кавлене спілкування, що допоможе дитині чутливіше реагувати на зовнішній світ, тонше сприймати його. Зустрічі становлять цілий цикл занять.

Розвиток творчих здібностей дошкільників про­довжується на заняттях з малювання, організова­них за методикою «занурення». Близькі за темою і змістом заняття об'єднуються в один цикл (З—4 за­няття). Його завдання — здійснити «занурення» у певну тему. Структура циклу: перше заняття — ознайомлення. Воно має інформаційне й емоційне навантаження. Основна частина присвячена «за­нуренню» в тему і лише невеличка — малюванню, що проводиться у вигляді вправ з фарбами, пен­злем або олівцями. Друге та третє заняття підпо­рядковані меті набуття певного досвіду з теми, ово­лодіння прийомами й технікою малювання. Це вже навчальні заняття ознайомлювального характеру. Четверте — творче заняття, на якому вихованці висловлюють своє ставлення до навколишнього, виражають у малюнку свої почуття.

Л.Шульга рекомендує при ознайомленні дітей з творами ху­дожників «учити слухати картину і бачити му­зику. Розвивати уяву. Учити дивува­тися, захоплюватися, милуватися і пе­редавати свої почуття словами. А через певний час - створювати палітру кож­ної пори року під супровід музики. Ознайомлюючи  дітей з портретом, симетрією обличчя, не­повторністю рис обличчя, учити дітей  розуміти людину, її стан. Передавати характерні риси зов­нішності   близьких   людей у малюнку».

Прогнозовані результати: діти вчаться помі­чати красу навколишнього світу, використовують для зображення різноманітні засоби та матеріали, встановлюють зв'язок між звуками й барвами.

 

Методичні рекомендації щодо розвитку творчості у дітей середньої групи в зображувальній діяльності 

"Краса живе в очах людини, яка дивиться"  (Латинське прислів'я)

1.Милування красою на заняттях з малювання
Мета:

  • Вчити дітей помічати красу в навколишньому світі.
  • Розвивати естетичну чутність у сприйнятті світу.
  • Вчити відгукуватись на красиве емоціями і почут­тями, дивуватись, захоплюватись, милуватись.
  • Розвивати здатність до естетичної оцінки.
  • Викликати бажання спілкуватися з красою, насолоджуватись процесом створювання краси.

Використовується:

  • при сприйнятті природи;
  • при розгляданні натури;
  • при сприйнятті живопису;
  • при зустрічі з декоративно-ужитковим мистецтвом;
  • при ознайомленні і спілкуванні з художнім матеріалом;
  • при сприйнятті кольору;
  • при розгляданні малюнків.

2. Ознайомлення з художнім матеріалом
Мета:  

  • Познайомити дітей з особливостями художнього матеріалу: з чого виготовлені, з яких частин складаються, чим відрізняються тощо.
  • Одушевити предмети, з якими працює художник.
  • Встановити відношення між художнім матеріалом і оточую­чим світом.
  • Познайомити з технікою малювання.
  • Оволодіти культурою відносин із художнім матеріалом.
  • Розвивати уяву в процесі спілкування з художнім матеріалом.

Тематика занять:

  • Світ художника.
  • У гостях у пастелі.
  • Народження  вуголька

3. Ознайомлення з кольором
Мета:

  • Ознайомити дітей з розмаїттям кольорів у навколишньому світі.
  • Дати  інформацію  про  сполучення  основних  і складених кольорів.
  •  Навчити дітей відчувати характер кожного кольору, визна­чити зв'язок між кольором і запахом, температурою, звуками, настроєм, смаком.
  •  Учити дітей знаходити предмети певного кольору у навко­лишньому світі.

Тематика занять:

  • Букет фарб.
  • Народження рожевої фарби.
  • Зустріч синьої і білої фарб.
  • Зимовий килим (сріблястий колір).
  • Ознайомлення із салатним кольором.

4. Ознайомлення з зображувальним мистецтвом
Мета:

  • Розвивати здатність відчувати красу у мистецтві.
  • Познайомити дітей з мистецтвом живопису та його жанрами: пейзажем, натюрмортом.
  • Познайомити дітей з декоративно-ужитковим мистецтвом: з народною іграшкою Опішні, димківською іграшкою.
  • Оволодіти культурою споглядання, милування творами мис­тецтва.
  • Розвивати чуттєве сприйняття мистецтва.
  • Вчити емоційно відгукуватись на красу мистецтва.

Тематика занять:

  • Про що розповів пейзаж.
  • Чудова іграшка (Опішня).
  • Ознайомлення з натюрмортом.    .
  • зустріч з димківською іграшкою.

5. Використання елементів психогімнастики на заняттях
Мета:

  • Створити умови і допомогти дитині увійти в художній образ.
  • Вчити передавати ознаки, особливості образу діями, рухами, емоціями, мімікою.
  • Виховувати здатність відчувати образ.
  • Розвивати творчість у самовираженні.
  • Встановлювати зв'язок між собою і образами оточуючого світу.

Перелік вправ:

  • Смачне яблуко.
  • Я - дерево.
  • Я - їжачок.
  • Я - птах.   '
  • Кімнатна тварина.
  • Я - зайчик.
  • Я - сніжинка.
  • Я-пролісок.

Основна діяльність дитини - гра. В грі дитина здатна пере­творитись в будь-який персонаж казки і відобразити його харак­терні особливості. Можливості перетворювання можна викорис­товувати на заняттях з малювання як вправи з психогімнастики

6. Імпровізовані казки, фантазування на заняттях із малювання

Мета:

  • Зацікавити дітей художнім матеріалом, об'єктом та процесом малювання.
  • Оживити навколишній світ і допомогти дітям гли­боко відчути і пізнати його предмети і явища.
  • Розвивати емоційну чуйність, асоціативно-образне мислення і уяву.
  • Виховувати у дітей впевненість у собі.
  • Розвивати виразність мовлення.

Використовується:

  • при ознайомленні з художнім матеріалом;
  • при ознайомленні з кольором;
  • під час спілкування з художнім матеріалом;
  • під час малювання;
  • при розгляданні малюнка;
  • під час спостерігання за об'єктом малювання;
  • під час слухання музичного твору.

7. Використання музики на заняттях із малювання

 

Мета:

  • Поглибити чуттєве сприйняття краси у світі.
  • Показати дітям гармонію звуків і кольорів у природі.
  • Розвивати асоціативно-образне мислення.
  • Створити емоційний настрій на занятті.

Використовується:

  • при фантазуванні;
  • у психогімнастиці;
  • у вправах на розвиток уяви;
  • у сенсомоторних вправах для руки;
  • при малюванні.

8. Сенсомоторні вправи для підготовки руки дитини до малювання

 

Мета:

  • Вчити дітей правильно тримати олівець і пензлик.
  • Координувати рухи руки, необхідні для малювання.
  • Розвивати дрібні м'язи руки.
  • Досягнути вільного, легкого, точного руху руки.

Перелік вправ:

  • Пензлик вітається.
  • Пензлик танцює.
  • Пальчик стрибає.
  • Пензлик на прогулянці.
  • Олівець малює у повітрі

9. Вправи зі словом на заняттях із малювання

 

Мета:  

  • Познайомити дітей із словами, якими користується художник.
  • Вчити використовувати різну силу голосу.
  • Вчити дітей грамотно і правильно промовляти нові слова.
  • Збагачувати  емоційну  насиченість  у промовлянні нового слова з відтінками різного настрою.
  • Розвивати почуття ритму і мелодійності у промовлянні слова.

Перелік вправ:

  • Шепотіння слова.
  • Прокричи слово.
  • Слово стрибає.
  • Слово співає.
  • Сумне слово.
  • Здивоване слово

Цікавими є поради Людмили Шульги щодо створення  умов щодо розвитку творчості у дітей середнього дошкільного віку

  • «якщо» для розвитку творчості:

1.Якщо Ви вмієте любити себе як унікальну частинку великої Природи,  Ви навчите цьому дітей. Дитина, не спроможна себе любити, не може залишатись щирою. Без щирості неможлива творча свідомість.

 

Пам'ятайте:

"Наскільки приємною може бути людина, коли вона вміє бути сама собою". (Платон)

2.    Якщо Ви поважаєте і любите оточуючих, Ви навчите цьому ді­тей.

Пам'ятайте: Повага передбачає відсутність насильства. В ній мається на увазі бажання, щоб інша людина росла і розвива­лася такою, якою її визначила природа. Повага - це здат­ність усвідомлювати унікальну індивідуальність людини. Любов - акт давання: віддати свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.

3.      Якщо Ви звертаєте увагу на достойності дитини і вірите в її можливості - Ви навчите її вірити в себе і отримувати, перемогу.

 

Пам'ятайте про першу формулу освіти "Ти все зможеш!"

4.     Якщо Ви вмієте авансом дарувати похвалу і небайдужі до творчості дитини - в неї більше шансів відбутися.

Пам'ятайте: "Таланти виховуються заохоченнями" (В.Оствальд)

5.     Якщо Ви порівнюєте одну дитину з іншою, Ви блокуєте можливість розуміти і приймати іншу.

 

Пам'ятайте: Порівнювати дитину можливо тільки з нею са­мою - сьогоднішню із вчорашньою.

6.     Якщо Ви допоможете дітям відчути глибину сприймання, побачити навіть у маленькому предметі великий світ, навчите дивитись і бачити, слухати і чути., розуміти, відчувати і люби­ти - Ви подаруєте їм радість високої культури.  
Пам'ятайте:  Високій культурі неможливо навчити, її треба увібрати в себе. Вона не тільки в логіці, вона в почуттях.
7.  Якщо Ви пропонуєте дитині свободу і вчите нею користуватися – Ви підтримуєте в дитині енергії розвитку, пізнання і творчості.
Пам'ятайте: Заборона для дитини - гальма, які зупиняють дії всіх цих енергій.
8.     Якщо Ви разом з дитиною шукаєте рішення, а не перевіряєте, чи правильно вона намалювала, - Ви розвиваєте можливість творчого бачення і не засмічуєте сприйняття стереотипами.
Пам'ятайте:  Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій! Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - штамп.
9.       Якщо Ви чекаєте в малюнку відображення не того, що бачить дитина, а як вона бачить і як відчуває - Ви підтримуєте дитячу геніальність.
Пам'ятайте: Дитина живе на іншому рівні - фізичному й емоційному і відчувати як доросла людина - не може.
10.     Якщо для Вас важливо те, як Ви відкрили, аніж те, що Ви відкрили, Ви вчите дітей одержувати задоволення від пізнання.
Пам'ятайте: Знання приходять тоді, коли Ви розумієте, як Ви зрозуміли. І Вам цікаво розуміти.
11.     Якщо Ви не поспішаєте в спілкуванні з дітьми - Ви вилучаєте байдужість.
Пам'ятайте: В спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.
12.  Якщо діти працюють з цікавістю, вони застраховані від примушеної діяльності. Примушення для дитини завжди стрес, при якому організм знаходиться в постійному напруженні.
Пам'ятайте: Щоб захопити дітей, треба спочатку захопитись самі.
13.     Якщо Вам не подобається малюнок дитини, не поспішайте
давати негативну оцінку. Невизнаний малюнок замикає особистість маленького художника.
Пам'ятайте: Праця душі дитини заслуговує визнання. По­хваліть авансом і спробуйте подивитись на малюнок очима дитини.
14.     Якщо Ви радієте творчим успіхам дітей, Ви вчите їх радіти
чужим перемогам.   
Пам'ятайте: Східна мудрість наголошує: "Поспішайте    захо­плюватись людиною, інакше ви пропустите радість".З повагою, Л.Шульга

© ВП «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2013-2016